Часто від батьків можна почути «у моєї дитини каша в роті» або «немає багатьох звуків». Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух - це здатність аналізувати те, що ми чуємо.

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання.

Для розвитку слухового сприймання головною умовою є розбірливе чітке мовлення дорослого, без сюсюкання та без неправильних слів якими користується дитина.

Ваше мовлення - це еталон для дитини; те, як ви розмовляєте - означає, що ви хочете щоб так говорила ваша дитина.

Фонематичний слух можна розвивати з малечку. Наспівуйте своєму дитяті колискову, адже його мозок вже у 10 місяців може проаналізувати ритм, а згодом і наспівувати мелодію за вами. Забавлянки та потішки так само розвиватимуть слух малюка. Читайте дитині казки! Ви навіть уявити не можете наскільки це впливає на фонематичний слух та розвиток мовлення загалом. Можна в грі без особливої підготовки розвивати фонематичний слух дитини.

Фонематичний слух розвивається на немовних та мовленнєвих звуках.

Підбірка ігор:

«Звукові коробочки». Разом з малюком насипте у пластикові коробочки, які ми дістаємо з Кіндер-Сюрпризу, крупу, ґудзики, скріпки, квасолю, маленькі гвинтики, половинки зубочисток.... Добре буде також роздрукувати невеликі картинки цих предметів, що всередині. Дитина по звуку повинна вгадати, що всередині і співставити з картинкою, а тоді відкрити коробочкуі перевірити себе. Можна зробити пари коробочок та шукати однаковий звук.

«Домашній оркестр». Влаштуйте музичну гру на кастрюлях, баночках, коробках, паличками по поверхні.

"Три ведмеді". Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант - дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

"Відгадай, що звучало". Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати - що це звучало?

"Запам'ятай слова". На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам'ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

«Слова правої і лівої ручки». Вправа зі словами-паронімами. Пароніми - це пара слів, один звук (буква) які відрізняють ці слова, наприклад, піч-ніч, вуха-муха. Для цього роздруковуємо предметні картинки. Долоні дитини повертаємо догори і кладемо одну пару картинок на них. Наприклад, на праву - картинку із зображенням суниць, а на ліву - синиць. Запитуємо де синиці. Дитина може припідняти відповідну руку вище, або сказати, що зліва.

Гра «Довгий-короткий». Готуємо набір стрічок або смужок паперу: короткі по 5-6 см та довгі - по 10-12 см. Називаємо слова (іменники), а завдання дитини визначити, яке слово за звуковим складом коротке, а яке довге. Спочатку краще брати слова, які легко відрізнити на слух, наприклад, мак, бегемот, дуб, петрушка, ключ, горобина. Як варіант, можна взяти стрічки (смужки) різних кольорів і почувши слово, яке ви назвали, дитина показує вам стрічку, колір якої буде відповідати почутому слову (це ще і розвиток уяви). Наприклад, ромашка - біла довга стрічка, лис - коричнева коротка.

Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):

На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;

На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;

На кінець 5 місяця життя - не прислухається до музики і сторонніх звуків;

На 7 місяці життя- не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;

На кінець 9 місяця - відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;

На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;

В 1 рік - не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);

В 1,4 роки - не називає маму «мамою, а тата «татом»;

В 1,9 роки - не говорить 5-6 осмислених слів;

В 2 роки - не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м'яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;

В 2,5 роки - не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;

В 3 роки - не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;

В 4 роки - не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.

Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім'ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше», або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.

Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово, зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.

Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов'язково звернення до спеціалістів.