Вчитель-логопед

ЩО ТАКЕ ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ І ЯК ЙОГО РОЗВИВАТИ ВДОМА


Часто від батьків можна почути «у моєї дитини каша в роті» або «немає багатьох звуків». Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух - це здатність аналізувати те, що ми чуємо.

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання.

Для розвитку слухового сприймання головною умовою є розбірливе чітке мовлення дорослого, без сюсюкання та без неправильних слів якими користується дитина.

Ваше мовлення - це еталон для дитини; те, як ви розмовляєте - означає, що ви хочете щоб так говорила ваша дитина.

Фонематичний слух можна розвивати з малечку. Наспівуйте своєму дитяті колискову, адже його мозок вже у 10 місяців може проаналізувати ритм, а згодом і наспівувати мелодію за вами. Забавлянки та потішки так само розвиватимуть слух малюка. Читайте дитині казки! Ви навіть уявити не можете наскільки це впливає на фонематичний слух та розвиток мовлення загалом. Можна в грі без особливої підготовки розвивати фонематичний слух дитини.

Фонематичний слух розвивається на немовних та мовленнєвих звуках.

Підбірка ігор:

«Звукові коробочки». Разом з малюком насипте у пластикові коробочки, які ми дістаємо з Кіндер-Сюрпризу, крупу, ґудзики, скріпки, квасолю, маленькі гвинтики, половинки зубочисток.... Добре буде також роздрукувати невеликі картинки цих предметів, що всередині. Дитина по звуку повинна вгадати, що всередині і співставити з картинкою, а тоді відкрити коробочкуі перевірити себе. Можна зробити пари коробочок та шукати однаковий звук.

«Домашній оркестр». Влаштуйте музичну гру на кастрюлях, баночках, коробках, паличками по поверхні.

"Три ведмеді". Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант - дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

"Відгадай, що звучало". Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати - що це звучало?

"Запам'ятай слова". На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам'ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

«Слова правої і лівої ручки». Вправа зі словами-паронімами. Пароніми - це пара слів, один звук (буква) які відрізняють ці слова, наприклад, піч-ніч, вуха-муха. Для цього роздруковуємо предметні картинки. Долоні дитини повертаємо догори і кладемо одну пару картинок на них. Наприклад, на праву - картинку із зображенням суниць, а на ліву - синиць. Запитуємо де синиці. Дитина може припідняти відповідну руку вище, або сказати, що зліва.

Гра «Довгий-короткий». Готуємо набір стрічок або смужок паперу: короткі по 5-6 см та довгі - по 10-12 см. Називаємо слова (іменники), а завдання дитини визначити, яке слово за звуковим складом коротке, а яке довге. Спочатку краще брати слова, які легко відрізнити на слух, наприклад, мак, бегемот, дуб, петрушка, ключ, горобина. Як варіант, можна взяти стрічки (смужки) різних кольорів і почувши слово, яке ви назвали, дитина показує вам стрічку, колір якої буде відповідати почутому слову (це ще і розвиток уяви). Наприклад, ромашка - біла довга стрічка, лис - коричнева коротка.

РАННІ ПРОЯВИ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ


Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):

На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;

На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;

На кінець 5 місяця життя - не прислухається до музики і сторонніх звуків;

На 7 місяці життя- не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;

На кінець 9 місяця - відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;

На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;

В 1 рік - не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);

В 1,4 роки - не називає маму «мамою, а тата «татом»;

В 1,9 роки - не говорить 5-6 осмислених слів;

В 2 роки - не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м'яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;

В 2,5 роки - не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;

В 3 роки - не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;

В 4 роки - не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.

Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім'ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше», або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.

Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово, зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.

Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов'язково звернення до спеціалістів.


КОРОТКА ВУЗДЕЧКА ЯЗИКА У ДІТЕЙ


        Багато батьків запитують: «Що робити, якщо у моєї дитини коротка під'язикова зв'язка (вуздечка)? Підрізати її чи ні?» 

         Відповідаємо.

     Під'язикова зв'язка (вуздечка) - це розташована в порожнині рота складка слизової оболонки, продовження середньої лінії язика.

    Як батькам можна перевірити, коротка вуздечка у дитини чи ні? Для цього попросіть дитину підняти язик за верхні передні різці і тримати рот відкритим. Відстань між верхніми і нижніми передніми різцями дорівнює відстані 2х пальчиків дитини, поставлених паралельно губам, один над одним. Також при присмоктуванні язика до піднебіння вона буде відтягувати кінчик на себе. При висунутому вперед язиці видно роздвоєння його кінчика.

       При візуальному огляді порожнини рота також можна оцінити довжину вуздечки. У новонародженої дитини цей показник більше 8 мм. У віці 5 років довжина вуздечки повинна бути більше 17 мм. 

         Укорочену вуздечку язика помічають найчастіше неонатологи і логопеди. 

    У першому випадку проблема виявляється, коли дитина знаходиться ще в пологовому будинку, тому що утруднене нормальне харчування, правильне смоктання грудей. Іноді це призводить до того, що малюк помітно відстає в рості і вазі від однолітків. Тому відразу після народження лікарі обов'язково оглядають порожнину рота дитини, і в разі проблем, вуздечку підрізають. 

    У другому випадку, коли дитину направляє логопед, укорочена вуздечка є причиною неправильної вимови деяких звуків, а в деяких випадках робить їх вимову неможливою. Тобто укорочена вуздечка може являтися причиною механічної дислалії. В даному випадку утруднені (або неможливі) рухи язика, оскільки занадто коротка вуздечка не дає йому можливості високо підніматися. Дитині важко висовувати язик, при відкритому роті вона не може дотягнутися кінчиком язика до верхніх різців. При цьому страждає вимова так званих звуків верхнього підйому язика і найбільш часто порушується вимова групи шиплячих і сонорних звуків ([Л] [Л`] [Р] [Р`]).

      Залежно від наявності ознак укорочення і довжини вуздечки визначають ступінь обмеження функції язика: легкий ступінь (довжина вуздечки більше 15 мм), середній ступінь (довжина вуздечки менше 15 мм) і важкий ступінь (довжина вуздечки 0-10 мм). Саме це визначає метод корекції даної анатомічної особливості. Показанням до операції з підрізання короткої вуздечки язика є важкий та середній ступінь обмеження рухливості язика. 

    При легкому ступені проводиться розтягування короткої вуздечки язика за допомогою артикуляційних вправ під контролем логопеда. 

    Нижче наведемо вправи, які можуть використовуватися для розтягування короткої вуздечки язика. Розтягувати вуздечку можна починати вже з раннього віку. 

      Для цього використовуємо такі ігрові вправи: 

- «Оближи блюдце, як кошеня» 

- «Оближи варення» (з верхньої губи, з нижньої губи) 

- «Дотягнися язичком до носика (до підборіддя)» 

- «Гойдалки» (кінчик язика спочатку тягнемо до носа, потім до підборіддя, чергуючи вгору-вниз) 

- «Конячка» (посміхаючись, клацати язичком) 

- «Барабан» (відкрити рот і барабанити язичком в горбки за верхніми зубами, вимовляючи звук Д-Д-Д; при цьому рот не закривати, стукати спочатку повільно, а потім збільшуючи темп).

© 2020 КУ "ІРЦ Ольшанської селищної ради"
Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно!